середа, 9 березня 2016 р.
Відділ
освіти
Дрогобицької райдержадміністрації
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРАКТИЧНОМУ ПСИХОЛОГУ щодо ведення
документації
Рецензент
Новаковський
Володимир Богданович,
методист
районного відділу освіти
Упорядник
практичний
психолог
Підбузького
НВК
Черниш
Надія Миколаївна
2016
Документація
психолога-початківця
Нормативна база
В своїй діяльності практичні психологи та соціальні
педагоги керуються Законом України « Про освіту», Положенням про психологічну
службу системи освіти України, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України
30.12.99 за № 922\4215 та затверджене наказом МОНУ від 03.05.99 № 127.,
Положенням про психологічну службу системи освіти України ( наказ МНОУ № 127
від 3.05.99 р., у редакції наказу МОНУ від 02.07.2009р. № 616, Наказ МОНУ № 439 від 7.06.2001р.,Типового
положення про центри практичної психології і соціальної роботи ( наказ МОНУ №
385 від 14.08.2000 р.), Положенням про експертизу психологічного інструментарію
МОНУ № 330 від 20 квітня 2001р.,посадовою інструкцією, Конституцією України , рішенням органів
управління освіти всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, Декларацією
прав людини, Конвенцією ООН про права дитини, Етичним кодексом,
адміністративним, трудовим законодавством, а також статутом,
нормативно-правовими актами школи, трудовою угодою.
Етичний кодекс психолога
На І Установчому з’їзді Товариства психологів
України 20 грудня 1990 року в м. Києві прийнято Етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом
високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України,
здійснюваної залежно від спеціалізації та сфери інтересів.
Кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил
поведінки, що склалися у психологічному співтоваристві й регулюють його
життєдіяльність. Об’єктом досліджень і впливу психологів є внутрішній світ
особистості, тому їхні контакти з іншими людьми мають бути теплими,
доброзичливими, цілющими.
Етичний кодекс сприяє успішному здійсненню психологами
своєї професійної діяльності. Зокрема, шкільним психологам допомагає в
підвищенні ефективності навчання й виховання учнів.
Заснована Товариством психологів України Комісія з
етики проводить роботу, спрямовану на правильне тлумачення психологами Етичного
кодексу, здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування у
психологів сприйняття цього Кодексу як зобов’язання перед громадськістю, як одного з важливих актів
чинного законодавства.
І. Відповідальність
1.1. Психологи несуть особисту відповідальність за
свою роботу.
1.2. Психологи зобов’язані всіляко запобігати і не
допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.
1.3. Психологи мають утримуватися від будь-яких
дій чи заяв, що загрожують недоторканності особи; не мають права
використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності,
пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за
додержання пріоритету інтересів людини.
1.4. На психологів покладається відповідальність
за надійність використовуваних методів та програмного забезпечення, валідність
обробки даних досліджень, зокрема тих, які проводять з використанням
комп’ютерних технологій.
1.5. Психологи застосовують лише ті знання, якими
вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального
статусу.
ІІ. Компетентність
2.1. Психологи постійно збагачують свої знання про
нові наукові досягнення в галузі їхньої діяльності, беруться за розв’язання
тільки тих завдань, які належать до сфери їхньої компетенції. У разі
непосильності завдання психологи передають його іншому досвідченому фахівцеві
або допомагають людині, яка звернулася за підтримкою, налагодити контакт із
професіоналами, що можуть надати адекватну допомогу.
2.2. Психологи не застосовують методів і процедур,
не апробованих центральними органами Товариства психологів України. У тому
разі, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства),
психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних,
попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв
або про свій недостатній рівень володіння ними.
2.3. Психолог публікує під своїм ім’ям лише ту
працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотній внесок; недопустима
публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених
праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної
роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду.
2.4. Психолог прагне адекватних знань про свої
індивідуальні якості та особливості й визначення меж власних професійних
можливостей. Особистісні психологічні
проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов’язків) можуть
бути показником професійної
непридатності психолога, який має якомога швидше їх скоригувати й розв’язати.
ІІІ. Захист інтересів
клієнта
3.1. Психологи суворо додержуються принципу
добровільної участі клієнта в обстеженнях. Під час роботи з дітьми, пацієнтами
з тяжкими психічними розладами (тобто в особливих випадках) допускаються відхилення
від принципу добровільності, але в межах законодавчих норм; обов’язком
психолога є намагання налагодити з клієнтом співпрацю. Психологи утримуються
від непотрібного лікування клієнта.
3.2. Психологи, вступаючи в контакт з особами, для
яких він є обов’язково-примусовим (наприклад, у
разі проведення психологічної експертизи), не мають права змушувати клієнта
надавати будь-яку інформацію без його волі, не можуть вживати примусових
заходів для отримання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме
безпеці оточення або самого клієнта.
3.3. Психологи не беруть участь в діях,
спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта
розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні
переконання, не повинні вимагати відмовитися від них.
3.4. Психологи беруть на себе професійну
відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони
домовляються про терміни завершення своєї діяльності або доцільність
направлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповідальність із
психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв
відповідальність за клієнта на себе.
3.5. Психологи не мають матеріальних або особистих
привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення
й залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тому разі, коли послуги
є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється
додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог
навчає або збирається екзаменувати. Якщо клієнт може отримати психологічну
допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує
про це клієнта.
3.6. Психолог уникає встановлення неофіційних
взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної,
консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не має
бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за
нього.
3.7. Психолог має право вирішувати, на якому етапі
консультування або лікування можна дати об’єктивний професійний висновок, а в
разі, якщо він не може діяти в інтересах клієнта, роз’яснює йому і батькам
(опікунам) реальний стан справ.
3.8. Висновок за результатами проведеного
обстеження чи лікування робить сам психолог, він не може перекладати це на
інших. Психолог має чітко й однозначно формулювати висновок – так, щоб його
можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта.
3.9. Психолог не робить висновків і не дає порад,
не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, у якій він перебуває. У
звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня
інформація для розв’язання поставленого завдання, результати якої є надійними,
слід також указувати межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів
– постійний чи тимчасовий.
3.10. Психолог у доступній формі повідомляє
обстежуваного про поставлений діагноз, методи та засоби допомоги. При цьому він
зобов’язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених паталогій у
психічному стані клієнта. Психолог обов’язково попереджає про те, хто і для
чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні
рішення можуть бути винесені на підставі висновку. Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному
використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов’язок
незалежно від посадової субординації.
ІV. Конфіденційність
4.1. Психолог зобов’язаний додержуватися
конфіденційності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого
життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є
небезпечними для клієнта та інших людей. І психолог зобов’язаний поінформувати
тих, хто може надати кваліфікаційну допомогу.
Конфіденційності можна не додержуватися, якщо клієнт просить або
погоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі.
4.2. Психолог не збирає додаткових відомостей про
обстежуваного без його згоди і
задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання
професійного завдання. Запис на магнітну стрічку і відеоплівку, фотографування
й занесення інформації про клієнта до комп’ютерних банків даних здійснюється
лише за згодою клієнта.
4.3.
Психолог зобов’язаний зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей,
отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи, додержуватись
анонімності клієнта (наприклад, під час навчання, у публікаціях). Для
демонстрації та прослуховування будь-яких матеріалів потрібний письмовий дозвіл
людини, за чиєю згодою вони були записані; на вимогу клієнта матеріали негайно
знищують.
4.4. Документація роботи психологів має вміщувати
лише професійно необхідні матеріали. До цих матеріалів, пов’язаних із
конфіденційним змістом діяльності психологів, не повинні мати доступ сторонні
особи. У тих випадках, коли психологи звертаються по допомогу до інших
фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питанням, що стосуються умов і
терміну зберігання таких матеріалів, а також обмежень у використанні інформації
про клієнта, і попередити про міру відповідальності за недотримання
конфіденційності.
4.5. Якщо психолог не в змозі надалі виконувати
свої функції, він з’ясовує, чи потрібно
зберігати матеріали ( а також інформацію, занесену до комп’ютера). У разі
потреби психолог повинен передати виконання покладених на нього функцій іншому
фахівцеві.
4.6. Психолог інформує клієнтів про правила
дотримання конфіденційності. Смерть або зникнення обстежуваного не звільняє
психолога від необхідності зберігати професійну таємницю.
4.7. Психолог не передає методичних матеріалів
особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не розкриває
суті й призначення конкретної методики ( за винятком роз’яснень, доступних
правоохоронним і судовим органам),
V. Етичні правила
психологічних досліджень
5.1. Планування психологічних досліджень
передбачає дотримання таких умов: визначення об’єкта дослідження; чітке й
однозначне формулювання його мети й завдань; встановлення контингенту
обстежуваних; прогнозування можливостей використання отриманих результатів (наприклад,
оцінювання перспективи професійної успішності, формування спільного колективу,
психологічного втручання тощо). Психолог самостійно вибирає методи роботи,
керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової
обґрунтованості.
5.2. Психолог забезпечує цілковиту надійність
результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його
висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам у діяльності
непрофесіоналів, які допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що
стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психолог несе
відповідальність за правильне й доступне роз’яснення непрофесіоналам суті
застосовуваних методів, а також за можливі антигуманні наслідки. Щодо психолога
використовують принцип, аналогічний принципу презумпції невинності у
судочинстві. Вина психолога в порушенні Етичного кодексу має бути доведена
Комісією з етики Товариства психологів України.
5.3. Психолог зводить до мінімуму ризик
ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Коли
очікується, що дослідження або лікування може викликати у клієнта психогенну
реакцію, психолог повинен отримати дозвіл на проведення роботи з ним Комісії з
етики. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджуваних з його
суттю і результатами, психолог має пересвідчитися в тому, що це не завдасть
шкоди жодному з учасників досліду. Така інформація може бути розкрита після
завершення експериментальної програми.
5.4. Психолог заздалегідь інформує клієнтів про
право відмовитися від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду
взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення
прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, які
наполягають на обстеженні).
VI. Кваліфікована
пропаганда психології
6.1. Психологи інформують науковців, учителів,
лікарів, широку громадськість про свою галузь діяльності на основі
об’єктивних, точних даних так, щоб не
дискредитувати професію психолога та психологію як науково-практичний комплекс.
6.2. Психолог не виступає з публічними заявами для
реклами або самореклами. Уміщуючи в засобах масової інформації оголошення про
надання психологічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім’я, адресу,
номер телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології,
години прийому. У рекламному проспекті не може йтися про суму гонорару,
гарантії, не перелічуються здобутки та успішні випадки лікування,
консультування, експертизи. Оголошення мають містити інформацію про мету
курсів, а не обіцянки стосовно досягнення специфічних результатів. Психолог має
брати професійну участь у навчальних і програмах для населення, однак він має
право робити це лише за умови, якщо вони не використовують сумнівних методів і
неефективних процедур.
6.3. Поради психолога в засобах масової інформації
мають подаватися в узагальненій формі, без посилань на конкретні факти й
ситуації, щоб не припустити розголошення конфіденційної інформації. Усні
виступи, друковані матеріали, аудіовізуальна та інші публікації, у яких з
ілюстративною метою наводять клінічні випадки, повинні виключати
ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікують лише у формі,
яка дає змогу зберегти їхню валідність і надійність.
VII. Професійна кооперація
7.1. Психолог, ведучи професійну дискусію, не
повинен дискредитувати колег або представників інших професій, які
використовують ті самі або інші наукові методи, він має виявляти повагу до
наукових шкіл і напрямків. Психолог цінує професійну компетентність, високу культуру
та ерудицію, відповідальне ставлення до справи колег та представників інших
професій. Якщо ж психолог виявить ненауковість чи неетичність у професійній
діяльності колеги, він повинен сприяти виправленню ситуації. У разі неуспіху
цих зусиль психолог може виступити з об’єктивною, аргументованою критикою роботи колеги у
психологічному співтоваристві. У тому разі, коли критика на адресу члена
Товариства виявляється суб’єктивною, упередженою, він має право звернутися до
Комісії з етики, висновок якої може використати для спростування несправедливих
оцінок чи критики.
7.2. Психолог не може застосовувати маніпулятивних
методів для здобуття прихильності і привернення на свій бік клієнтури, не
повинен намагатися стати монополістом у своїй галузі. Він зобов’язаний
інформувати про досягнуті результати в теоретичній і практичній психології
психологічну громадськість, ділитися набутим під час своєї професійної
діяльності досвідом.
7.3. Розв’язуючи конкретні завдання обстеження,
консультування й лікування людей, психолог вирішує, чи може він використати
знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта
та за згодою клієнта вступити в контакт з ними, зокрема особами, які лікують
або лікували його раніше. Психолог бере відповідальність за клієнта, лише
переконавшись, що той не має клієнтурних стосунків з іншими психологами.
7.4. Психолог забезпечує персонал адекватною
інформацією про клієнтів, які користуються його послугами, передає в
розпорядження колег тільки надійні й валідизовані психологічні методи,
технічний інструментарій і відкриття. Усі професійні взаємини формуються на
основі Закону про авторські права.
7.5. У розв’язанні спірних питань психолог
керується положенням Етичного кодексу. Арбітром може бути Комісія з етики
Товариства психологів України.
7.6. За порушення чинного законодавства Статуту
Товариства психологів та Етичного кодексу Комісія з етики може накласти на психолога такі
стягнення:
·
попередження;
·
догана;
·
виключення з членів Товариства.
У разі виявлення порушень психологами, які не є
членами Товариства, Комісія з етики звертається до інших громадських
організацій чи державних установ з тим, щоб вони вжили необхідних заходів щодо
винного.
7.7. Рішення Комісії з етики може бути скасоване
Президією або З’їздом Товариства психологів.
Положення
про кабінет
практичного психолога в закладах освіти
І.Загальні вимоги
до оформлення кабінету
психологічної служби
Для роботи шкільного
психолога необхідний кабінет,
розташований в доступному для відвідувачів місці. На вхідних дверях необхідно
встановити табличку «Психолог» і вказати часи прийому з особистих питань. Часи
прийому необхідно узгодити з розкладом занять та позашкільних виховних заходів
закладу, затвердити у директора СЗШ, ДНЗ або ШДС.
Під кабінет психолога бажано відвести
світлу кімнату площею не менше 12м² з необхідними меблями: стіл письмовий та
журнальний, 1-2 стільці, 2-3 крісла, стінка для зберігання книг, методичних та
допоміжних матеріалів, бланків, методик, архіву. В кабінеті необхідно мати:
сейф, магнітофон, калькулятор, секундомір, по можливості комп’ютер,
відеокамеру, телефон.
Приміщення бажано декорувати
кімнатними рослинами, акваріумом та іншими предметами, що створюють затишок,
спокійну, приємну атмосферу для спілкування.
Доцільно мати поруч приміщення
близько 30м² для проведення групових занять – ігор, соціально-психологічних
тренінгів, відео тренінгу, корекційно-розвивальних занять. В приміщенні для
групових занять бажано мати гімнастичні палиці, іграшки, матеріали для творчих
занять(папір, клей, пластилін, природні матеріали тощо).
Психолог повинен мати в своєму
розпорядженні достатню кількість предметів канцелярського призначення: папір,
олівці, фломастери, скріпки, ластики, фарби, пензлики, пластилін.
ІІ. Загальні вимоги
до організації робочого місця
психолога
Всі матеріали і документи, з
якими працює психолог доцільно поділити
на три категорії з метою систематизування всіх напрямів та форм роботи, ефективнішої її
організації.
Документи практичного психолога
закладів освіти можуть бути поділені на категорії:
§
обліково-реєстраційні;
§
довідково-інформаційні;
§
для службового використання.
1. Обліково-реєстраційні документи:
-
паспорт кабінету (облік матеріальних цінностей
психологічного кабінету);
-
журнал реєстрації виконаних робіт;
-
картотека психологічної літератури, методичних
матеріалів, текстові варіації застосованих методик.
2. Довідково-інформаційні документи:
-
керівні, нормативні, методичні матеріали Міністерства
освіти і науки України, міських та районних управлінських служб (Положення про
психологічну службу, Етичний кодекс психолога, Декларація прав дитини,
функціональні обов’язки психолога тощо);
-
план роботи на рік, місяць, щотижневий;
-
календарний план та розклад уроків (факультативів),
тренінгів, корекційних та розвивальних занять на півріччя;
-
програми психологічної роботи, погоджені з Центром
практичної психології та соціології;
-
література з питань психології, в тому числі періодичні видання;
-
режим роботи психолога, затверджений керівником
освітнього закладу;
-
журнал попереднього запису на індивідуальні та групові
консультації;
-
тематика виступів, доповідей на педрадах, нарадах при
директорові;
-
матеріали звітів про виконану роботу;
-
навчально-тематичні плани роботи з батьками, вчителями,
учнями;
-
тексти доповідей, матеріали науково-практичних семінарів,
конференцій, нарад.
3. Документи для службового використання:
-
журнал реєстрації індивідуальних консультацій;
-
індивідуальні картки психолого-педагогічного обстеження;
-
протоколи діагностичної, корекційної та тренінгової
роботи;
-
матеріали психолого-педагогічного консиліумів і
медико-психолого-педагогічних комісій;
-
тексти тестів, опитувальників, анкет, бланки методик,
матеріали тестових обстежень;
-
наочно-демонстраційний та роздатковий матеріал (плакати,
слайди, ігри, таблиці тощо).
Доступ до документації категорії 1, 3
регулюється психологом, а до документів
категорії 2 – забезпечений всім бажаючим. Додатково психологу рекомендовано
мати:
-
список телефонів всіх членів педколективу;
-
список спеціалізованих центрів і консультацій медико-психологічного
профілю, в тому числі телефону довіри;
-
телефон районної соціальної служби по роботі з молоддю;
-
телефон Центру практичної психології та соціології.
Розділ 1
Основні
документи,
які використовує в своїй роботі практичний
психолог
1. Річний план
2. Графік роботи
3. Потижневий план роботи
4. Журнал щоденного обліку
роботи
5. Журнал протоколів
індивідуальних консультацій
6. Журнал попереднього
запису на консультацію
7. Журнал спостережень
8. Журнал відвідування
уроків
9. Журнал проведення
корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи
10.
Статистичний та
аналітичний звіти
Зразок заповнення основних документів
Заповнюючи
основні документи, якими в своїй роботі користується практичний психолог, слід
пам’ятати, що документація психолога є конфіденційною, зберігається в сейфі і
перевіряється лише працівниками
Центру практичної психології. Приводимо зразок заповнення основних документів.
1. Річний план
Річний план
– основний документ, яким в своїй роботі користується психолог.
Розділи плану
Розділ 1. Аналіз діяльності за минулий рік (здійснюють лише ті
психологи, які працюють не перший рік)
включає в себе такі пункти:
-
тема, над якою працював психолог у звітному році;
- які діагностичні методики були
проведені, які результати ( з аналітичних звітів);
- тематика просвітницьких
заходів;
- теми розвивальних і корекційних занять,
з якою метою проводилися і яких результатів досягнуто;
- проблеми, які залишилися невирішені .
Розділ 2.Вступ – включає такі пункти:
- кількість дітей в школі, кількість класів
- тема, над якою працює школа
-
тема, над якою працює психолог(виходячи з теми школи)
-
пріоритетні напрямки роботи психолога на поточний навчальний рік (діагностика,
просвіта, консультації і т.п.)
Розділ 3. План вписується в таблицю. При складанні плану
слід пам’ятати, що психолог витрачає 20 годин на (активну роботу)
діагностичну, консультаційну, просвітницьку, розвивальну та корекційну та 20
годин на організаційно - методичну. Нормативи часу на основні види роботи вказані
в документації психолога (дивись далі як зразок)
Зразок:
|
Діагностична робота
|
Консультативна робота
|
Розвивальна та корекційно-відновлювальна робота
|
Профілактична та просвітницька робота
|
Організаційно-методична робота
|
|
1 тиждень
|
||||
|
Діагностика адаптації до школи «Методика
соціометрія»
Всього: 10 год
|
Консультація батьків
2 год.
Консультація вчителів
1,5 год
Консультація учнів сер.класів
1,5 год
Всього: 5 год
|
Розвивальне заняття в 1 –а класі
1 год.
Розвивальне заняття в 1-б класі
1год.
Всього: 2 год
|
Заняття з профілактики шкідливих звичок у 7-а,
7-б
2 год
Нарада вчителів
1 год
Всього: 3 год
|
-підготовка до заняття
3 год.
-складання плану на місяць 2,5 год
-підготовка до заняття з профілактики
3 год
-участь в районному семінарі
8 год
-підготовка до наради вчителів
3 год
-робота в бібліотеці
0,5 год
Всього: 20 год
|
|
20 годин
|
20 годин
|
|||
2. Графік роботи
Складаючи графік роботи,
психологу слід врахувати, що :
-
в графіку відображаються лише години (20) активної роботи психолога в
закладі;
- обов’язково один день на
тиждень психолог працює в другу половину дня до 18.00 (19.00 годин) для зручності
консультування батьків;
- четвер - методичний день
- графік роботи погоджується з
директором Центру і затверджується директором закладу
Зразок :
Затверджено Погоджено
Директор
(навчального закладу)
Методист районного відділу освіти
___________________ _________________________
підпис ПІП
підпис ПІП
Графік роботи
практичного психолога
(соціального педагога)
ПІП на 20_ - 20_ н.р.
Понеділок 9.00 – 14.00 (5 год.)
Вівторок 10.00
– 15.00 ( 5 год)
Середа 9.00 – 14.00 ( 5 год)
Четвер методичний день
П’ятниця 13.00 – 18.00 ( 5 год)
3.Тижневий план
роботи
- Складається на основі річного (
за зразком річного плану)
- Обов’язково підписується
директором навчального закладу і завіряється печаткою закладу
4. Журнал
щоденного обліку роботи
При
заповненні журналу психолог має пам’ятати, що в журналі має бути відображена
відповідна кількість годин:
5 годин – активної роботи
3
години – організаційно-методичної роботи
Зразок :
|
Дата
|
Вид роботи
|
К-ть год
|
Короткий зміст роботи
|
З ким проводилася
|
К-ть осіб
|
|
8.10.15
|
Діагностична
Просвітницька
Консультаційна
Організаційно-методична
|
2 год
1 год
2 год
Всього:5
год
3 год.
Всього:3
год
|
Методика
«Соціометрія»
Заняття з профілактики шкідлив.
звичок
Проблеми адаптації дитини до навчання в 5 кл.
Підготовка до заняття
|
5- б клас
10-а клас
Іванова І.І.
|
28
17
1
|
5. Журнал
попереднього запиту на консультацію
Зразок:
|
№
|
Дата звернення
|
Хто звернувся
|
Зміст та мета звернення
|
На коли призначена консультація
|
Відмітка про виконання запиту
|
|
1
|
4.10
|
Мама учня
5-б класу
|
Проблеми адаптації
|
8.10
|
Виконано
(чи перенесено на іншу дату)
|
6. Журнал
протоколів індивідуальних консультацій
Зразок:
|
№
|
Дата
|
Проблема звернення
|
Короткий зміст консультації
|
|
1
|
8.10
|
Проблеми адаптації
|
Мама розповіла про ..
Рекомендовано: ..
|
7-8. Журнал
спостережень та аналізу відвіданих уроків
- ведеться в довільній формі
- вказується мета
- вікова група
- дата
- клас (група)
- прізвище вчителя (вихователя)
- аналіз спостережень ( емоційний
стан дітей, динаміка уроку і т.п.)
- висновки та рекомендації
Зразок:
Дата: __________ Клас:__________ ПІБ вчителя
(вихователя)______
Мета:
|
Хід уроку (заняття)
|
Аналіз спостережень
|
|
|
|
Висновки________________________
Підпис психолога_________________
9. Журнал розвивальних та
корекційно-відновлювальних робіт
- ведеться тільки за наявністю розвивальної чи корекційної програми;
- корекційні види роботи мають право проводити
лише психологи вищої та першої категорії
Зразок:
|
№
|
Прізвище, ім’я
|
Форма роботи
|
Тематика роботи
|
Методи роботи
|
Дата і облік відвідування
|
||||
|
|
|
Інд
|
Груп
|
|
|
|
|
|
|
10.Статистичний звіт
Статистичний звіт – один з
основних документів, який відображає діяльність практичного психолога.
Практичний психолог зобов’язаний в кінці кожного семестру складати статистичний
звіт і подавати його в районний Центр
психології.
Зразок:
Перед тим як розпочати готувати
звіт, слід провести деякі математичні дії.
По-перше, визначити кількість
робочих тижнів ( наприклад, в І семестрі – 16 робочих тижнів, тижневе
навантаження складає 40 годин, 16* 40=640 годин, з них 320 годин активної
роботи і 320 – організаційно-методичної
роботи.
Дані заносяться в таблицю.
По-друге, всі види роботи
перевіряються за нормами часу, відведеними на всі види роботи. Наприклад, якщо
індивідуальній діагностиці підлягало 6 учнів, а згідно норм часу на 1 дитину
відведено 6 годин, відповідно провівши математичні розрахунки, маємо 6*6=36
(дивись перший рядок таблиці). Психодіагностиці груповій підлягало 165 дітей - це 10 класів, а згідно
норм на одну групу відводиться 16,5 годин. 10 * 16,5 = 165 годин і так по
кожному пункту звіту. В підсумку обов’язково
має бути 320 годин.
Статистичний звіт за І семестр
Затверджено
Директор______________
(назва навчального закладу)
______________________
_______ ____________
(підпис) ПІП)
СТАТИСТИЧНИЙ ЗВІТ
про роботу практичного психолога
____________________________
(назва навчального закладу)
____________________________
(ПІП)
за____________ 20__ 20__навчального року
|
№
п/п
|
Функції та основні види робіт
|
К-сть
осіб
|
Витраче
ний час
|
|
І
|
Психодіагностика індивідуальна
|
|
|
|
|
учнів (дітей) всього:
|
6
|
36
|
|
|
а) дітей дошкільного віку;
|
-
|
-
|
|
|
- початкових класів;
|
3
|
18
|
|
|
- середніх класів;
|
3
|
18
|
|
|
- старших класів;
|
|
|
|
|
- учнів ПТНЗ;
|
|
|
|
|
- студентів ВНЗ;
|
|
|
|
|
б) педпрацівників;
|
|
|
|
|
в) батьків.
|
|
|
|
ІІ
|
Психодіагностика групова,
соціально-психологічні дослідження
|
|
|
|
|
учнів (дітей) всього:
|
181
|
165
|
|
|
а) дітей дошкільного віку;
|
-
|
-
|
|
|
- початкових класів;
|
38
|
66
|
|
|
- середніх класів;
|
107
|
66
|
|
|
- старших класів;
|
36
|
33
|
|
|
- учнів ПТНЗ;
|
|
|
|
|
- студентів ВНЗ;
|
|
|
|
|
б) педпрацівників;
|
|
|
|
|
в) батьків.
|
|
|
|
ІІІ
|
Консультування індивідуальне:
|
|
|
|
|
учнів (дітей) всього:
|
10
|
19
|
|
|
а) дітей дошкільного віку;
|
2
|
3
|
|
|
- початкових класів;
|
|
|
|
|
- середніх класів;
|
|
|
|
|
- старших класів;
|
|
|
|
|
- учнів ПТНЗ;
|
2
|
4
|
|
|
- студентів ВНЗ;
|
6
|
12
|
|
|
б) педпрацівників;
|
13
|
27
|
|
|
в) батьків.
|
|
|
|
ІV
|
Консультування групове:
|
|
|
|
|
учнів (дітей) всього:
|
21
|
6
|
|
|
а) дітей дошкільного віку;
|
|
|
|
|
- початкових класів;
|
|
|
|
|
- середніх класів;
|
21
|
6
|
|
|
- старших класів;
|
|
|
|
|
- учнів ПТНЗ;
|
|
|
|
|
- студентів ВНЗ;
|
|
|
|
|
б) педпрацівників;
|
|
|
|
|
в) батьків.
|
|
|
|
V
|
Корекційно-відновлювальна та
розвив. робота індивід. з дітьми:
|
|
|
|
|
а) дітей дошкільного віку;
|
4
|
10
|
|
|
- початкових класів;
|
-
|
-
|
|
|
- середніх класів;
|
3
|
4
|
|
|
- старших класів;
|
1
|
6
|
|
|
- учнів ПТНЗ;
|
-
|
-
|
|
|
- студентів ВНЗ;
|
|
|
|
VІ
|
Корекційно-відновлювальна та
розвив. робота групова з дітьми:
|
|
|
|
|
а) дітей дошкільного віку;
|
12
|
30
|
|
|
- початкових класів;
|
-
|
-
|
|
|
- середніх класів;
|
-
|
-
|
|
|
- старших класів;
|
12
|
30
|
|
|
- учнів ПТНЗ;
|
|
|
|
|
- студентів ВНЗ;
|
|
|
|
VІІ
|
Проведення ділових ігор,
тренінгів для :
|
|
|
|
|
а) педпрацівників
|
|
|
|
|
б) батьків.
|
|
|
|
VІІІ
|
Психологічна просвіта, виступи
перед:
|
|
|
|
|
учнів (дітей) всього:
|
231
|
27
|
|
|
а) дітей дошкільного віку;
|
|
|
|
|
- початкових класів;
|
86
|
5
|
|
|
- середніх класів;
|
41
|
7
|
|
|
- старших класів;
|
104
|
15
|
|
|
- учнів ПТНЗ;
|
|
|
|
|
- студентів ВНЗ;
|
|
|
|
|
б) педпрацівниками;
|
|
|
|
|
в) батьками.
|
|
|
|
ІХ
|
Навчальна діяльність (викладання
психологічних дисциплін):
|
|
|
|
|
- курси за вибором;
|
|
|
|
|
- факультативні заняття;
|
|
|
|
|
- гурткова робота.
|
|
|
|
Х
|
Зв’язки з громадскістю
(відвідування)
|
|
|
|
|
а) дітей вдома;
|
|
|
|
|
б) батьків за місцем роботи;
|
|
|
|
|
в) органів громадської влади та громадського самоврядування
|
|
|
|
|
|
|
Всього
320 год
|
|
11
|
Організаційно-методична робота
|
|
320
|
|
|
Всього
|
|
640
|
Важливо!
Якщо психолог був на курсах,
сесії, лікарняному від загальної кількості 640 годин віднімає ту кількість годин, яку пропустив.
Наприклад, 640 – 2 тижні
( 80 годин) = 560 годин, з них 280 активна робота
і 280 – організаційно-методична і т.д.
Статистичний звіт подається разом з тематикою
звернень на консультації до фахівця ( кількість і тематика звернень має
відповідати записам в журналах).
Зразок:
Тематика звернень до фахівців
психологічної служби за____20___року
|
1.Батьки
|
Кіль
кість
|
2.Педагоги
|
Кіль
кість
|
3.Діти
|
Кіль
кість
|
4.Громадськість
|
Кіль
кість
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Психолог
______________________(ПІБ, підпис, назва навчального закладу)
Норми часу на основні види роботи
|
№
|
Найменування видів роботи
|
Одиниці виміру
|
Норми часу (год.)
|
|
|
Організаційно-методична
|
|
|
|
1
|
Складання плану на місяць
|
План
|
2,5
|
|
|
Складання плану на рік
|
План
|
6,0
|
|
2
|
Складання звіту за семестр
|
Звіт
|
4,0
|
|
|
Складання звіту за рік
|
Звіт
|
8,0
|
|
3
|
Підготовка до тренінгів
|
Один захід
|
7,0
|
|
4
|
Підготовка до педконсиліумів
|
Один захід
|
5,0
|
|
5
|
Підготовка до виступів на батьківських зборах,
нарадах
|
Один захід
|
3,0
|
|
6
|
Підготовка до виховних годин, занять з учнями
|
Один захід
|
3,0
|
|
7
|
Робота в бібліотеці
|
Місяць
|
8,0
|
|
8
|
Консультації в Центрі
|
Місяць
|
5,0
|
|
9
|
Участь в нарадах, семінарах
|
Місяць
|
8,0
|
|
|
Психодіагностика
|
|
|
|
10
|
Індивідуальна діагностика
(обстеження
і обробка)
|
Один учасник
|
6,0
|
|
11
|
Групова діагностика
(обстеження
і обробка)
|
Одна група
|
16,5
|
|
|
Консультування
|
|
|
|
12
|
Дошкільники
|
Одна консультація
|
1,0
|
|
|
Початкові класи
|
Одна консультація
|
1,0
|
|
|
Середні класи
|
Одна консультація
|
1,5
|
|
|
Старші класи
|
Одна консультація
|
2,0
|
|
|
Педпрацівники
|
Одна консультація
|
1,5
|
|
|
Батьки
|
Одна консультація
|
2,0
|
|
13
|
Профконсультація
9 класників
|
Одна консультація
|
3,0
|
|
|
Профконсультація
11 класників
|
Одна консультація
|
5,0
|
|
|
Корекційна
і розвивальна
|
|
|
|
14
|
Індивідуальна
|
Один учасник
|
30,0
|
|
|
Групова
|
Одна група
|
40,0
|
|
|
Психологічна
просвіта
|
|
|
|
15
|
Виступ перед батьками, дітьми, вчителями
|
Один виступ
|
Фактично використаний час
|
|
|
Навчальна
діяльність
|
|
|
|
16
|
Викладання матеріалу за програмою факультативу,
гуртка
|
Одне заняття
|
1,0
|
|
|
Зв’язки з
громадськістю
|
|
|
|
17
|
Відвідування дитини вдома
|
Один захід
|
2,0
|
|
18
|
Відвідування батьків за місцем роботи
|
Один захід
|
3,0
|
|
19
|
Вирішення питань з місцевими органами виконавчої
влади
|
Один захід
|
2,5
|
Розділ 2.
Організація роботи практичного психолога
Організація психодіагностичної роботи
Організовуючи
свою роботу психолог повинен пам’ятати, що будь - яке дослідження ( чи то
групове, чи то індивідуальне) слід розпочинати з написання програми психологічного дослідження. Після проведеного дослідження психолог готує аналітичний звіт. Подаю зразки цих
документів. Ці документи є обов’язковими і підлягають перевірці.
Схема
програми психологічного дослідження
Зразок:
Профорієнтація учнів 9 класу
І.Вивчення
проблеми дослідження
Для учнів 9-х класів профорієнтація
надзвичайно важлива, адже деякі з них стоять перед вибором майбутньої професії,
тому знання своїх можливостей, нахилів, інтересів, самовизначення та
самовдосконалення їм надзвичайно
потрібне.
ІІ. Визначення
об’єкта і предмета дослідження
Об’єктом дослідження виступають нахили,
інтереси, темперамент, здібності учнів.
Предмет – характер сформованості нахилів, здібностей, інтересів до різних типів професій. Вміння спілкуватися.
Організаторські здібності.
ІІІ. Побудова
гіпотези, визначення мети, постановка завдань.
Гіпотеза: в учнів 9-х класів
невисокий рівень сформованості професійних нахилів, це зумовлено зовнішніми та
внутрішніми (психологічними) чинниками.
Мета: ознайомити з різними
типами професій, з вимогами, які та чи інша професія ставить перед людиною.
Завдання:
-
провести діагностичне обстеження
-
розкрити особисті риси, які сприяють вибору тієї чи іншої
професії
-
виявити інтереси та нахили, здібності до певного виду
професій
ІV. Направленості
методів та методик.
Для дослідження використано:
-
Тест ДДО Є.А. Клімова
-
Методика КОС
-
Тест вияву темпераменту
Дані методики досить інформативні і не дуже важкі
в обробці
V.Опис психодіагностичного інструментарію
1. Методика ДДО
Автор :
Є.Клімов
Джерело:
Рогов Е. «Настольная книга психолога»
Досліджує: нахили учнів до п’яти основних типів професій
3. Методика КОС
Автор:
В.В.Синявський
Джерело:
Рогов Е. «Настольная книга психолога»
Досліджує: організаторські та комунікативні здібності
4. Дослідження типу
темпераменту
Автор :
В.А.Семіченко
Джерело:
Рогов Е. «Настольная книга психолога»
Досліджує: властивості нервової системи
Строк
проведення: квітень
Схема програми
психологічного
дослідження процесу адаптації новоприбулих дітей
Зразок:
І.Вивчення
проблеми дослідження
Процес соціальної адаптації починається з
перших хвилин життя, коли дитина набуває досвіду спілкування з батьками.
Наступним етапом є процес входження в
дитячий колектив з певними правилами і розпорядком життя. Це відбувається у дошкільному
навчальному закладі. Нова соціальна ситуація вимагає від дитини активізації
усіх її резервів — як фізичних, так і психічних. Входження у новий режим дня,
освоєння нових норм поведінки, набуття досвіду спілкування з незнайомими
дорослими та однолітками — усе це виступає для 3-річної дитини непростим, але
дуже необхідним екзаменом. Від успішності проходження процесу звикання до
зазначених умов залежить успішність подальшої соціалізації розумово відсталої
дитини.
ІІ. Визначення
об’єкта і предмета дослідження
Об’єктом є процес адаптації новоприбулих дітей до умов дошкільного закладу.
Предмет – особливості емоційного стану дитини .
Гіпотеза: у новоприбулих дітей низький рівень адаптації до умов
дитячого садочка.
Мета: є
виявлення успішно адаптованих дітей та такий дітей, які мають труднощі адаптації.
Завдання:
провести діагностичне обстеження ( в вигляді спостереження за новоприбулими дітьми у різних видах
діяльності, анкетування педагогів і батьків;
-
розкрити особисті риси дитини, які сприяють успішній
адаптації;
-
інформувати батьків, педагогічний колектив,
керівників закладів про психологічні особливості адаптаційного періоду.
ІV. Направленості
методів та методик.
Для дослідження використано:
-
Методику спостереження
Автор, джерело: Клюєва Н.В.,
Филипова Ю.В. Общение. дети 5-7 лет. –
Ярославль.
2001;
-
Тест «Незакінчені речення» для дітей.
Автор,
джерело: Дж. Сакс; Практична діагностика./ Під. ред. ГоловейЛ.А.,
Рибалко
Е.Ф.. СПб: Речь, 2005;
-
Визначення емоційного благополуччя дитини в дитячому
садочку.
Автор, джерело: Г.ЛюбінаЮ Л.
Мікулик. / учебно-метод. пособие., СПб
Речь,
2005;
-
Методика «Сходинки».
Автор,
джерело: В.Г.Щур / Марцинковская Т.Д. «Диагностика
психического развития детей», Москва, 1997.
Дані методики досить інформативні і не важкі в обробці
Строк проведення: вересень - жовтень
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ
за результатами психологічного дослідження процесу адаптації новоприбулих
дітей (ПІБ психолога, дата проведення
дослідження).
Зразок:
Успішність процесу
адаптації новоприбулих дітей до умов навчального закладу є важливою умовою для
подальшої соціалізації дитини із вадами розумового розвитку. Входження і
звикання дитини до режиму дня. До дисциплінарних вимог, до спілкування з новими
дорослими та однолітками є першими випробуваннями у більшому соціумі, поза
сім’єю.
Метою
дослідження було виявлення успішно адаптованих дітей та таких дітей, які мають
труднощі в адаптації.
Для дослідження використано:
-
Методику спостереження за
дітьми у різних видах діяльності. Поза увагою не залишився загальний емоційний
стан дитини впродовж дня.
-
Тест «Незакінчені речення» для дітей Дж. Сакса;
-
Анкетування батьків та педагогів з метою вивчення міжособистісних
стосунків дитини під час гри, виконання дитиною режимних моментів та особливостей
розвитку і виховання;
-
Методика «Сходинки»;
-
Опитувальник Т. Репіної.
У
2014-2015 н.р. станом на 1 жовтня до НВК було зараховано 36 дитини (9 дівчаток, 27 хлопчиків). Було
проведено 19 спостережень (під час
вільної діяльності дітей, виконання режимних моментів (прийом їжі, відвідування
туалетної кімнати), на заняттях з музичного виховання, фізкультури, на перерві). Проведено анкетування 11
батьків. Заповнено 33 анкети педагогів на дітей. Заведено 31 індивідуальні психологічні
картки. У груповому дослідженні брало участь 71 дитини 24 - раннього віку та 47 дітей молодшого
шкільного віку).
Труднощі процесу
адаптації було виявлено у 21% (16 дітей): знижений емоційний фон, поганий
апетит, поведінкові розлади, сильні негативні емоційні прояви; 79% дітей (50
дітей) успішно адаптувались.
Психологом закладу
проведено консультації з вихователями та
батьками дітей, що мають труднощі в адаптації, а також виступи для учасників
виховного процесу з метою підвищення психологічної культури; заняття з дітьми
різних груп з метою зниження емоційної
напруги…..
Психолог
______________________(ПІБ, підпис, назва навчального закладу)
Аналітичний
звіт
за
результатами дослідження «Профорієнтація учнів 9 –х класів»
(ПІБ
психолога, дата проведення дослідження).
Зразок:
Вибір
професії у старших класах є
найголовнішим питанням для особистості старшокласника, батьків, вчителів. Це
питання обговорюється в сім’ях, самими учнями, і чим ближче до закінчення
школи, тим стає значущим, а й іноді драматичним.
Тому перед школою постає завдання підготувати
учнів до свідомого вибору професії. Готовність до вибору професії має
базуватися на орієнтації у світі професій, у вимогах з їх боку до власної
особистості. Старшокласники повинні розуміти, який стиль професійної діяльності
їм підходить більше та чому, в чому можливі причини труднощів, які виникають у
навчанні та особистому житті, які психологічні якості важливі для майбутньої
професії і чи відповідає їм особистість старшокласника.
З
метою полегшення вибору професії психолог проводить профорієнтаційну роботу.
Мета:
виявити нахили, здібності учнів та допомогти їм визначити професійний шлях у
майбутньому житті через дослідження таких властивостей:
1
вивчення нахилів учнів до певних сфер діяльності;
2
співставлення темпераменту особистості з вибраним
напрямком діяльності;
3
вивчення спрямованості особистості;
4
вивчення типу темпераменту
Для реалізації поставленої мети була складена
програма дослідження, яка включала:
-
Тест ДДО Є.А. Клімова
-
Методика КОС
-
Тест вияву темпераменту
Дослідження проводилося протягом квітня 20_ року.
Обстеженню підлягали учні
9-а класу – класний керівник
9-б класу – класний керівник
Результати дослідження представлено в таблиці:
|
|
Клас
|
||
|
9-а
|
9-б
|
||
|
Домінуючий тип темпераменту
|
Холерик
Сангвінік
Флегматик
Меланхолік
|
%
|
%
|
|
Організаторські здібності
|
Низькі
Нижче середнього
Середні
Високі
Дуже високі
|
%
|
%
|
|
Комунікативні
здібності
|
Низькі
Нижче середнього
Середні
Високі
Дуже високі
|
%
|
%
|
|
Домінуюча сфера діяльності
|
Л – Л
Л – Т
Л – ЗС
Л – ХО
Л – П
|
%
|
%
|
Дев’ятий клас вважається
випускним. Але більшість учнів планують продовжити навчання в школі. Лише
незначна частина буде розпочинати свій професійний шлях. Тому програма
дослідження професійної спрямованості направлена на вивчення властивостей
нервової системи та відповідність її професії. В процесі дослідження діти
змогли дізнатися про свої організаторські та комунікативні здібності, визначити
домінуючу сферу діяльності. Дане дослідження дуже важливе не тільки для учнів,
які уже визначилися у виборі свого життєвого шляху, а й тих, хто продовжить
навчання в школі. Вони вже знатимуть свої нахили і краще будуть орієнтуватися в
світі професій.
Враховуючи результати
дослідження, доречно зазначити, що для успішного вибору професії слід перейти
від об’єктивної до суб’єктивної позиції, тобто позиції, за якою учень стає
повноцінним ініціатором, організатором, суб’єктом своєї навчальної діяльності.
Допомогти в цьому учням допоможуть:
-
Індивідуальні профконсультації для батьків, учнів.
-
Батьківські збори «Професійне самовизначення особистості»
-
Профорієнтаційні ігри
-
Бесіда «Моє майбутнє – мрії і реальність»
Психолог
______________________(ПІБ, підпис, назва навчального закладу)
Організація просвітницької роботи
Психологічна
просвіта включає в себе роботу з батьками, вчителями та дітьми. Крім
просвітницьких заходів, що стосуються навчально-виховного процесу та
психологічних проблем, практичний психолог організовує профілактичну роботу з
двох основних напрямків:
-
профілактика шкідливих звичок та збереження здоров’я нації
-
профілактика жорстокого поводження
Організовуючи профілактичну
роботу психолог враховує, що:
-
у кожному класі повинен бути проведений хоча б один
профілактичний захід на рік по попередженню шкідливих звичок і один по попередженню
жорстокого поводження
-
проведені просвітницькі та профілактичні заходи
відображаються паралельно в місячному
звіті та журналі щоденного обліку
-
профілактичне заняття розробляється за схемою:
Дата:
Тема:
Мета:
Вікова група:
Обладнання:
Форма проведення:
Хід проведення (конспект
заняття)
Звіт
Звіт про
проведення заходів щодо профілактики та
запобігання жорстокому поводженню з дітьми
Психолога
(ПІБ)_________________________
Навчального
закладу_____________________
за__________
20___ року.
|
№ п/п
|
Дата проведення
|
Назва заходу
|
Клас (група)
|
Кількість охоплених осіб
|
|
ДІТИ
|
||||
|
1
|
|
Бесіда, заняття з елементами
рольової гри, читання казки з обговоренням, виставка малюнків,
вистава-казка…………….
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
БАТЬКИ
|
||||
|
|
|
Лекція, інтерактивний виступ,
тренінгова форма роботи…………
|
|
|
|
1
|
|
|
|
|
|
ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ
|
||||
|
1
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
МП
Директор закладу
_______________
Психолог _______________
Звіт
Звіт про
проведені профілактичні та просвітницькі заходи (шкідливі звички) для учасників
навчально-виховного процесу
Психолога (ПІБ)_________________________
Навчального
закладу_____________________
за____________
20___ року.
|
№ п/п
|
Дата проведення
|
Назва заходу
|
Клас (група)
|
Кількість охоплених осіб
|
|
ДІТИ
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
БАТЬКИ
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ
|
||||
|
|
|
|
|
|
МП
Директор закладу
_______________
Психолог
_______________
Основні напрямки
діагностичної роботи
для психолога ЗНЗ:
1. Адаптація шестирічок до навчання
в школі ( ІІІ тиждень вересня – жовтень);
2. Адаптація п’ятикласників до умов
школи (листопад І-тиждень грудня);
3. Адаптація учнів 10-х класів (
грудень );
4. Профорієнтація учнів 9-х класів
(січень – І,ІІ тиждень лютого);
5. Профорієнтація учнів 11-х класів
( лютий – березень);
6. Діагностика готовності дітей до
навчання в школі (квітень-травень).
Додаткова діагностика в випадку
малої кількості дітей в навчальному закладі:
·
Діагностика дітей групи ризику;
·
Діагностика по виявленню обдарованих дітей;
·
Діагностика пізнавальних процесів та розумового розвитку
учнів 4-х класів при переході в середню
школу;
·
Діагностика готовності учнів до профільного навчання;
·
Діагностика за запитом навчального закладу.
Підказки
починаючому психологу
Ви вирішили працювати психологом.
Із чого ж почати?
На самому початку роботи прагніть
довести практичну значущість Вашої професії, доводячи до колег основну думку:
«Психолог прийшов допомогти педагогам, дітям, батькам». Ваша найголовніша справа -
це спілкування, зумійте відчути справжню радість і задоволення від цього.
Будьте оптимістом! Занудних і песимістичних оточуючі не сприймають..
1. Ваш начальник - директор. Саме
йому Ви й підкоряєтесь адміністративно, і саме він дає вказівки. У директора
довідайтеся про цілі та задачі закладу і під ці цілі й задачі складіть свій
план роботи.
Вивчіть правову базу (Положення
про службу практичної психології в системі освіти, права й обов'язки шкільного
психолога; етичний кодекс психолога, які рекомендуються; тимчасові нормативи
діагностичної та корекційної діяльності).
Довідайтеся, якою бачить роботу
психолога директор, детально обговоріть свої посадові обов'язки (це дуже
важливо!), запропонуйте свій варіант діяльності (з якою віковою групою хотів би
працювати, співвідношення нормативного часу з посадовими обов'язками, обґрунтуйте
свою думку).
Детально обговоріть з
директором: хто і як буде контролювати Вашу діяльність, строки та форми
поточної звітності. Обговоріть з директором розпорядок Вашої роботи, наявність
методичного дня, можливість обробки даних поза школою.
Директор бере участь в обговоренні Вашого річного
плану, тому що він є частиною річного плану школи і обов'язково завіряє його своїм
підписом і печаткою, а також посадові
обов'язки та звітну документацію (робіть усе в декількох екземплярах – для
адміністрації, для себе та методисту, що відповідає за психологічну службу
району).
Співставте отримані дані з
вимогами Центру практичної психології району (методистом), адже ти
підпорядковуєшся йому методично.
2. Ваш основний помічник у
роботі – бібліотека та періодичні видання. Багато корисної інформації можна
знайти в журналах "Психолог", «Психолог. Дошкілля», «Практична
психологія і соціальна робота», «На допомогу практичному психологу»,
«Обдарована дитина» та інші. Не забувайте про наукові книги, методичні
рекомендації та Інтернет. Познайомтеся з колегами, що мають досвід роботи,
відвідуйте заходи для фахівців, що пропонує методичний центр.
3. У виборі пріоритетів
діяльності є деякі нюанси:
Якщо у школі існує психологічна служба, то Ви працюєте за наявним річним
планом, заздалегідь обговоривши особливості своєї діяльності.
Якщо Ви у школі єдиний психолог, то краще організувати свою діяльність на
підставі плану, затвердженого шкільною адміністрацією з урахуванням основних моментів розвитку
дитини.
4. Основні напрями діяльності.
Діагностичний - один із традиційних напрямів.
Підказка. Працюючи
психологом, перед діагностикою ставте
собі запитання: "Навіщо?", "Що я отримаю в результаті?".
(М. Бітянова рекомендує діагностичні мінімуми), адже діагностика, обробка
результатів, інтерпретація займають багато часу. Частіше спостерігайте за
дітьми, спілкуйтеся з дітьми, учителями, батьками. Результати діагностики
обговорюйте (у рамках дозволеного - "НЕ НАШКОДЬ ДИТИНІ"). На
педагогічному консиліумі, до якого входять, психолог, логопед, адміністрація,
лікар (в ідеалі), намічайте шляхи, які будуть ефективними при вирішенні
виявлених проблем.
Корекційно-розвивальна робота та консультативна робота
Підказка. Не чекайте, що до Вас
відразу підуть із запитаннями, проблемами, йдіть самі. Провели діагностику -
обговоріть (у рамках дозволеного - "НЕ НАШКОДЬ ДИТИНІ") з учителем
(вихователем) реальність виконання рекомендацій. Якщо дитині потрібні
корекційні або розвивальні заняття, запропонуйте свою допомогу. Якщо в
посадових обов'язках цей вид діяльності не передбачений, то порекомендуйте
фахівця, готового допомогти. Не проводьте
індивідуальну роботу з дітьми без дозволу батьків, або людей, які опікуються
дитиною це може викликати обурення або непорозуміння.
Підказка. Графік Вашої роботи,
коли й у який час ведете консультації для дітей, батьків, педагогів, повинен висіти
на дверях твого кабінету, в учительській, та у фойє школи.
Підказка. У вчительській або на
видному місці школи, оформіть свій стенд з оригінальною назвою і розміщуйте там
корисну та цікаву інформацію.
Просвітницька та профілактична робота (педради, батьківські
збори, бесіди з дітьми, лекторії тощо).
Підказка. Пропонуйте класним
керівникам (вихователям) провести інтерактивні методи роботи, наприклад, із
класом тренінгову форму, заінтригуйте і вчителя, й дітей. У вчительській
напишіть оригінальне оголошення про проведення батьківських зборів із приблизними
темами, повісьте план-сітку (порожню) на місяць, куди вчителі зможуть записати
свій клас. І їм буде приємно, що про них піклуються, і Ви без перевантаження
часу заплануєте роботу на місяць.
5.
Документація
Папка з документацією (зручно завести папку з
файлами):
·
Положення про службу практичної психології в системі
освіти;
·
Посадові обов'язки (завірені печаткою й підписом
директора);
·
Перспективне планування на рік (завірено печаткою й
підписом директора, із цілями школи, метою та задачами психолога чи служби,
видами діяльності та строками);
·
Етичний кодекс психолога;
·
Нормативи діагностичної та рекомендаційної, корекційної
діяльності психолога;
·
Положення про психологічний кабінет;
·
Лист про планування роботи та ведення звітності працівників
психологічної служби України;
·
Положення про експертизу психологічного інструментарію;
·
Положення про атестацію працівників психологічної служби;
·
Різні накази, інструкції.
Підказка . У папках із файлами дуже
зручно зберігати результати обстежень.
Папки з методичними матеріалами.
Підказка . Зручно мати папки з
різних розділів: робота з батьками, робота з учителями, робота з учнями,
методичні розробки, психодіагностика за напрямками тощо, а також окремі папки
по класах (групах із списками дітей).
Підказка . Щоб не було рутини у
веденні документації, заповнюйте журнали наприкінці кожного робочого дня,
узагальнюйте все у п'ятницю. Наприкінці семестру залишиться тільки
проаналізувати, чи все виконано, ефективність роботи, підрахувати кількість
проведених консультацій, батьківських зборів, корекційних або розвивальних
занять, тренінгів.
6. Методики.
Користуйтеся стандартизованими науковими методиками, або тими, що пройшли
експертизу.
7.
Особливості побудови взаємин:
а) Психолог і шкільна адміністрація. Труднощі можуть виникнути через
"вічне питання": «Кому Ви підкоряєтесь, перед ким звітуєте». Буває,
що адміністратор навантажує психолога роботою, яка не входить у його обов'язки. Що ж робити? Уважно вивчіть пункти
посадової інструкції, вчіться казати коректне «НІ», якщо це перевищує рамки
Ваших повноважень.
б) Психолог і колектив учителів. Суть цих взаємин - рівноправне
співробітництво. І в учителя, і у психолога є загальна мета - ДИТИНА, її
розвиток і благополуччя. Спілкування з учителем повинно будуватись на принципах
поваги його досвіду та віку, дипломатії й компромісу. У колективі завжди
знайдеться група вчителів, які з інтересом включаться у Вашу спільну
діяльність. І у Вас з'являться однодумці.
в) Психолог та учні. Відкритість, посмішка, щирість, вміння вийти з важкої
ситуації - усе це забезпечує Ваш авторитет. Важливий і стиль Вашої поведінки:
як запрошуєте дітей прийти на індивідуальну роботу, як ходите по коридору, як
проводите заняття, як реагуєте на провокації, агресію, несподіваний прихід. І
наостанок: закривайте двері до кабінету
тільки у випадку консультації чи діагностики. Не сидіть в кабінеті, виходьте
поспілкуватися з дітьми, педагогами або запрошуйте дітей до себе. Майте в
запасі притчі, казки, лічилки, віршики,
фізкультхвилинки, які допоможуть Вам не один раз в непередбачуваній ситуації, адже
діти люблять перевірити Вашу компетентність і вміння викрутитися з будь-якої
ситуації.
Поважайте себе! Увечері
підсумовуйте робочий день,
відзначаючи успіхи – це допоможе Вам зберегти віру в свої сили. Але не
забувайте аналізувати помилки, не дозволяйте собі амбітності і зверхності.
Не забувайте про те, що вада
багатьох педагогів в тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але
забувають думати. Думати – Ваш головний обов’язок.
Дбайте про збереження своєї нервової системи. Психолог - невротик навіть з найкращими знаннями – це
горе для всіх. Прогулянки на свіжому повітрі, співи, танці, аутотренінг та
власна психотерапія – все це допоможе Вам зберегти хороший настрій, оптимізм,
доброзичливі стосунки, віру в людей і в себе.
Бажаю успіху!!!
Коуч-вправа «Скарбничка щастя»
Уяви, що твій добрий настрій – це намисто з перл, яке в момент сильного стресу розірвалося та розсипалося по дні закинутого озера. І тепер тобі треба пірнати за ним і по одній перлині виловлювати, чистити та складати до красивої скарбнички, щоби діставати звідти, коли буде потрібно.
Перлини – це твої приємні спогади, твій ресурс.
1. Згадай кращі моменти життя, коли ти почувалася щасливою, радісною та/або коли ти була сповнена оптимізму, приємного передчуття.
Дозволь собі подумки повернутися в радісний момент. Що ти тоді відчувала? Якщо би було в твоєму тілі місце для цього відчуття, то де би воно було? А якщо би це відчуття мало колір, температуру, фактуру? Якщо б існував образ цього відчуття та переживання, то який? Зроби глибокий вдих. Запам’ятай ці відчуття та переживання.
Що зміниться у твоїй душі, якщо ти візьмеш зі собою ці миті й відчуття на декілька наступних днів?
2. На 3 дні постав сигнал у телефоні, та кожні півгодини відтворюй у тілі ці образи, відчуття та переживання, роблячи глибокий вдих. І відразу помічай та відзначай для себе, що красиве та приємне ти бачиш, чуєш, відчуваєш усіма органами чуттів у цей момент. Ось так, крупинами, по намистинці ти знову повернеш собі хороший настрій.
Усміхайся.
Підписатися на:
Дописи (Atom)